• Розмір шрифту:
  • A+
  • А
  • A-
Дяківська гімназія Джулинської сільської ради

/Files/images/batkam/0_7814d_422af94b_orig.pngОцінювання системи і досвіду роботи педагогічного працівника

Діагностична програма діяльності вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Кваліфікаційні категорії
Критерії Спеціаліст другої категорії Спеціаліст першої категорії Спеціаліст вищої категорії
1 2 3 4
1.Знання теоретичних і практичних основ предмета Відповідає загальним вимогам, що пред'являються до вчителя. Має глибокі знання зі свого предмета. Відповідає вимогам, що пред’являються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета і суміжних дисциплін. Відповідає вимогам, що пред’являються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми.
2.3нання сучасних досягнень в методиці Слідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками і програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; вміє самостійно розробляти методику викладання. Володіє методиками аналізу навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики і програми; використовує програми і методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту, вносить в них (за необхідністю) корективи. Володіє методами науково-дослідної, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми і методики.
3. Уміння аналізувати свою діяльність Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їх появи. Здатний домагатись змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення носять нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи. Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню необхідних якостей. Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно і без пристрасті оцінює і аналізує її, виділяючи сильні та слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, задачі, шляхи реалізації.
4. Знання нових педагогічних концепцій Знає сучасні технології навчання і виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій, здійснює їх відбір і застосовує у відповідності з іншими умовами Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями і програмами Розробляє нові педагогічні технології навчання і виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності.
5. Знання теорії педагогіки і вікової психології учня Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення лише у типових ситуаціях Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання і виховання, використовує їх як основу в своїй практичній діяльності. Здатний швидко і підсвідомо обрати оптимальне рішення. Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики і науково-обгрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях.

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя

1. Володіння способами індивідуалізації навчання Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їх розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів і інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального і особистісного розвитку дітей Уміло користується елементарними засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей. Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Вміє тримати в полі зору "сильних", "слабких" і "середніх" за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми.
2. Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів Створює умови, що формують мотив діяльності. Вміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи і форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками, уміннями. Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши у них інтерес до особливостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками учня. Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Вміє ясно і чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками.
3.Робота з розвитку в учнів загально-навчальних умінь і навичок Прагне до формування навичок раціональної організації праці. Цілеспрямовано і професійно формує в учнів уміння і навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія).
4.Рівень навченості учнів Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінки, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінці знань учнів. Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів. Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі та міцні знання теорії і навички розв'язування практичних завдань, здатні включитись в самостійний пізнавальний пошук

ІІІ. Комунікативна культура

1. Комунікативні і організаторські здібності Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації суспільних заходів; здатний прийняти самостійне рішення у складній ситуацій. Все виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Настирливий у діяльності, яка його приваблює Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках надає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку і домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації і організаторській діяльності.
2. Здатність до співробітництва з учнями Володіє відомими в педагогіці прийомами переконуючого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації. Обговорює і аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Вміє сформувати громадянську позицію учня, його реальну соціальну поведінку і вчинки, світогляд і ставлення до учіння, а також готовність до подальших виховних впливів учителя. Веде постійний пошук нових прийомів переконуючого впливу і передбачає їх можливе використання у спілкуванні. Виховує уміння толерантно ставитись до чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватись сполученням методів навчання і виховання, яке дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя і учнів.
3. Готовність до співробітництва з колегами Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співробітництва з колегами. Намагається вибрати по відношенню до кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкращим чином поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами.
4. Готовність до співробітництва з батьками Визначає педагогічні завдання з урахуванням індивідуальних особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батьками. Залучає батьків до діяльності, спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їх дітей; формує у батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки і психології. Налагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності.
5. Педагогічний такт Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями Відносини з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості. Відносини з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості.
6. Педагогічна культура Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у мові, темпу мови дотримується не завжди. Уміє чітко і логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію. Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією.
7. Створення комфортного мікроклімату Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини. Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості. Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові високообдарованих дітей.
Кiлькiсть переглядiв: 571

Коментарi

Дата останньої зміни 11 Квітня 2024

Дизайн та розробка Dialog WebDesign GmbH
За підтримки EDUkIT & Study Planner | Цей сайт — безкоштовний!