/Files/images/ekologya/pravelnieknigi.jpg

З ІСТОРІЇ НАВЧАЛЬНОЇ КНИГИ

Люди завжди хотіли зібрати важливі й потрібні знання і розмістити їх у підручнику. Першими підручниками були глиняні таблички, а намальовані на них рисочки і крапочки – першим письмом, їм тепер майже 5 тисяч років. Раніше життя підручника було довгим. Наприклад, книга математики Евкліда «Початок» створена у 3 віці до нової ери, що викладала основи математики, з виникненням книгодрукування витримала біля двох з половиною тисяч видань. В Україні використання навчальних книг в школах має давню історію. Ще в кінці ХV століття в навчальних закладах учні вивчали буквар і часослов – «Часописець», який був першою друкованою кирилицею книжкою, виданою німцем Швайпольтом Фіолем у Кракові (1491 р.). Він найбільшевідповідав вимогам тогочасної української школи тому, що мав багато елементів живої української мови. Ця основна ознака друкованого шкільного підручника відігравала важливу роль в справі соціального та освітнього руху в Україні.

Найдавнішими пам’ятками українського книгодрукування навчального характеру, які збереглися до нашого часу, є друковані книги у Східній Європі книгодрукаря, росіянина Івана Федорова. Саме в цей час виникає гостра потреба в реформі існуючої школи. Першим хто взявся за реформу школи, в дусі нової освітньої програми, та своїм меценатством довів, що й слов’янська мова може мати свою граматику та бути придатною для викладу вільних наук, був київський воєвода князь Констянтин Острозький. Відкривши в 70-х роках XVI століття рід шкіл, зокрема, в місті Острозі (1578р.), він там же, за допомогою Івана Федорова, створив друкарню. Саме в цій друкарні першодрукар продовжив видання у 1574 р. шкільних підручників. Перший відомий на сьогодні підручник був виданий ним у 1574 р. Такий призваний примірник «Букваря», датований 1671 роком зберігається в бібліотеці Гарвардського університету в США. А самим першим буквариком вважався «Буквар мови словенської початок навчання дітей». Він з’явився на світ в 1634 році і був на книжку не схожий. Це був такий собі паперовий сувій, букар-стрічка. Розгорни його – не поміститься на одному столі. На зміну йому прийшов «Буквар словенороських письмен». Він уже був «книжецей». На кожній сторінці по одній букві, і під кожною буквою - малюнок. Писали букварики і видатні люди: відомий педагог Ушинський, письменник Л.Толстой – «Азбука для детей».

/Files/images/ekologya/1282306602_5.jpgЗ усіх шкіл найбільшу славу і довголіття здобула Київська братська школа. В її програмі головне місце займала слов’янська мова. Друкарня Печерської Лаври друкувала шкільні підручники. Тут з’явився перший підручник з історії України «Київський синопсис» (огляд). Цей твір невідомого автора, перше видання якого датують 1674 роком, перевидавався 30 разів,доживши аж до другої половини XIX століття.

Головна причина популярності «Синопсиса», як підручника була, звичайно, в тому що довгий час він був єдиною популярною книгою з історії України. Цікавим виявився підручник з історії, написаний Лесею Українкою. Коли їй було 19 років, вона створила для своїх молодших сестер рукописний підручник «Стародавня історія східних народів». Книга виявилась складеною так добре, що після смерті поетеси її було видано як підручник для шкіл. Серед придатних для навчання книг з історії України були визнані книги О.Єфіменко, М.Грушевського, М.Аркаса. Але задовольнити потреби школи вони, звичайно ж, не могли. І не лише тому, що вони не відповідали програмам чи були методично недосконалі – їх просто не вистачало. З’являються і нові підручники для молодшої ланки школи, написані такими відомими українськими істориками, письменниками та громадськими діячами, як Г.Хоткевич, Д.Дорошенко та інші. «Історія України» Г.Хоткевича задумувалась як шкільний підручник. Стиль викладу - живий і нестандартний. Наукова концепція, міркування знаходять блискуче підтвердження в джерелах, які стали відомі науці лише нещодавно. Розшукати поки що вдалося тільки першу частину «Історії України» (до кінця XVI століття). Вона була опублікована в Полтаві 1918 року і з того часу не перевидавалася. Дослідники ведуть пошуки другої частини.

Першу російську «Арифметику» склав ще при Петрі І вчитель Леонтій Магніцький. На обкладинці красивої книги з малюнками було написано : «Арифметика – сиреч наука числительная». В на 300 сторінках був опис цифр: арабських, римських, староруських, арифметичні дії (складання, множення, віднімання, ділення), основи алгебри і геометрії.

Шкільний підручник – це явище нашої культури. Пишеться підручник на підготовленими науковими дослідженнями грунті, інтегрує раніше накопичені цінні знахідки та позитивний досвід. Зараз підручники змінюють швидко, бо швидко розвивається наука.

Підручники, які обрали наші вчителі для роботи в 2015-2016 навчальному році, для учнів 4 та 7 класів

Вкладення
Кiлькiсть переглядiв: 419

Коментарi