Загальна Декларація Волонтерів

Зміст та цілі руху

Відповідно до Загальної Декларації Прав Людини 1948 року та Міжнародної Конвенції про права дитини 1989 року, зважаючи на те, що “будь- яка людина має право вільно об’єднуватися у мирні асоціації“”, волонтери розглядають свою діяльність як інструмент соціального, культурного, економічного та екологічного розвитку.

Волонтерство:

- це добровільний вибір, який відображає особисті погляди та позиції; - це активна участь громадян у житті суспільства;

- сприяє покращенню якості життя, процвітанню та поглибленню солідарності між людьми;

- проявляється переважно як спільна діяльність в якійсь асоціації чи об’єднанні;

- сприяє реалізації основних людських потреб на шляху побудови більш справедливого та мирного суспільства;

- сприяє більш збалансованому економічному та соціальному розвитку, створенню нових робочих місць та нових професій.

Основні принципи

Волонтери сповідують і дотримуються таких основних принципів:

■ визнають право на об’єднання всіх людей: чоловіків, жінок, дітей, незалежно від їх расової та релігійної приналежності, фізичних особливостей, соціального та матеріального стану;

■ надають взаємну допомогу, безкорисливі послуги особисто чи організовано;

■ визнають рівність колективних та індивідуальних потреб;

■ ставлять собі за мету перетворити волонтерство в засіб особистого процвітання, набуття нових знань та навичок, вдосконалення здібностей, стимулюючи для цього ініціативу та творчість людей, даючи можливість кожному бути творцем, а не користувачем;

■ стимулюють почуття відповідальності, заохочують колективну та міжнародну солідарність.

Виходячи з цих принципів, волонтери повинні:

■ сприяти тому, щоб індивідуальна участь перетворювалась у колективні дії;

■ активно підтримувати свої асоціації, бути відданими їх цілям та завданням;

■ прагнути, у силу своїх здібностей та наявності вільного часу, успішно виконувати, відповідно до взятої на себе відповідальності, усі розроблені програми;

• співпрацювати зі своїми колегами з організації в дусі взаєморозуміння та взаємоповаги;

• не розголошувати конфіденційну інформацію.

Зі свого боку, поважаючи Права Людини та основні принципи волонтерства, організації повинні:

■ забезпечувати розумну регламентацію волонтерської діяльності, визначати межі добровільної співпраці, чітко формулювати і з повагою ставитися до їх функцій;

■ доручати кожному діяльність, яка найбільше йому підходить;

■ забезпечувати регулярне підведення підсумків та їх оприлюднення;

■ забезпечувати, в разі необхідності, компенсацію ризику, пов’язаного з діяльністю волонтерів;

■ передбачати механізми припинення волонтерської діяльності як з ініціативи організації, так і за власним бажанням волонтера.

Декларація

Зібравшись за ініціативою Міжнародної Асоціації Волонтерів на Всесвітній Конгрес, волонтери заявляють про свою прихильність до творчого та миротворчого характеру волонтерської діяльності: заради поваги людської гідності, визнання права людини на влаштування своєї долі та здійснення громадянських прав, для розв’язання соціальних та екологічних проблем, з метою створення більш гуманного та справедливого суспільства, сприяючи розвитку міжнародного Ми закликаємо держави, міжнародні організації, підприємства, засоби масової інформації стати нашими партнерами у створенні міжнародної атмосфери, сприятливої для ефективного відкритого волонтерського руху, який втілює у собі солідарність між людьми та народами. Декларація була прийнята на 11-му Конгресі Міжнародної Асоціації Волонтерів. Париж, 14 вересня 1990 року.

Коментарi