• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Інструкції з охорони праці

/Files/images/ekologya/17.gif

Програма вступного інструктажу з питань охорони праці

Дяківська загальносвтня школа
І - ІІ ступенів

1. Загальні відомості про заклад

Дяківська ЗОШ розташована в будинку, що знаходиться по вул. Садова 2 і являє собою одноповерхову споруду, яка обладнана відповідними інженерними мережами та технічним устаткуванням для забезпечення належних санітарно-побутових умов для учнів та працівників. В закладі освіти є кабінет обслуговуючої праці та інші адміністративно-господарські і підсобні приміщення.

Дяківська ЗОШ працює в одну зміну.

2. Загальні правила поведінки працівників на території закладу,у навчальних та допоміжних приміщеннях.

Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Дяківська ЗОШ кожен працівник зобов’язаний:

- берегти державну власність;

- повністю виконувати вимоги охорони праці, пожежної безпеки, передбачені відповідними правилами, інструкціями, наказами, розпорядженнями;

- тримати в порядку і чистоті своє робоче місце, не порушувати санітарні правила у службових та загальних приміщеннях;

- утримуватись від дій, які заважають іншим працівникам виконувати свої обов’язки;

- додержуватись дисципліни праці і виконувати правила внутрішнього розпорядку.

Керівництво закладу освіти зобов’язано створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці безпечні умови праці, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

Працівник зобов’язаний:

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці;

- додержуватись зобов’язань щодо охорони праці, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку установи;

- співробітничати з адміністрацією у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої ситуації, яка створює загрозу його здоров'ю чи життю або здоров'ю людей, які його оточують, повідомляти про небезпеку безпосереднього керівника іншу або іншу посадову особу.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують.

За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб, органів державного нагляду, працівники притягуються до юридичної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності.

Основні положення Закону України ''Про охорону праці''.

Згідно з законодавством України про працю в усіх установах системи ''Міністерства освіти України'' повинні бути створені здорові і безпечні умови навчання і праці.

Відповідальність за загальний стан охорони праці в установах системи Міністерства освіти України покладається на їх керівників, які проводять роботу відповідно до діючого законодавства про працю, вказівок вищестоящих органів освіти щодо охорони праці, техніки безпеки, передбаченим положенням про організацію охорони праці.

Керівник установи звітує з питань охорони праці перед вищестоящим органом освіти та трудовим колективом.

Обов’язки вчителів, вихователів та інших працівників школи по дотриманню вимог охорони праці і діючого трудового законодавства визначаються керівником установи з урахуванням правил та інструкцій.

Вчителі, вихователі:

- несуть відповідальність за дотримання санітарно-гігієнічного режиму та безпечних умов навчання і роботи;

- забезпечують нагляд за безпечним станом та експлуатацією обладнання, приладів, інструментів і санітарним станом приміщень;

- проводить на робочому місці інструктаж з техніки безпеки кожного учня при проведення робіт в навчальних майстернях або лабораторіях і т.ін. з оформленням проведеного інструктажу в журналах;

- розробляють заходи для включення в угоду на проведення номенклатурних заходів з охорони праці;

- повідомляють керівника установи про невиконання в строк намічених заходів, що забезпечуються безпечні умови навчання і праці;

- ставлять до відома керівництво установи про нещасний випадок, що пов’язаний з проведенням занять і роботою.

Трудовий договір, робочий час, та час відпочинку

Трудовий договір - це договір між роботодавцем та працівником про умови праці та її оплату. При укладенні трудового договору громадянин має бути проінформований під розписку про умови праці в установі, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і нешкідливих виробничих факторів. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують і навколишнього середовища. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці. Власник зобов’язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

Працівник зобов’язаний:

- знати, виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з устаткуванням та іншими засобами виробництва;

- додержувати зобов’язань щодо охорони праці;

- проходити у встановленому порядку періодичні медичні огляди;

- співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці.

Усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань.

3. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.Методи та засоби запобігання нещасним випадкам,засоби індивідуального та колективного захисту.

Небезпечними факторами є відкриті електричні розетки, переносні електричні подовжувачі з відкритими електричними розетками, оргтехнічне обладнання з електричними приводами (електричні друкарські машинки, комп’ютери, ксерокопіювальна техніка), побутові електрообігрівачі, електроплити, електрочайники, електрокип’ятильники.

У всіх приміщеннях біля електророзеток повинні бути зроблені трафаретні надписи, що вказують на величину напруги.

Не можна вмикати та вимикати з електромережі електроприлади мокрими руками.

Перед користуванням електроприладами необхідно візуально перевірити цілісність електропроводів (кабелів), електровилок.

Електроприладами з пошкодженими електропроводами (кабелями) або електровилками користуватися забороняється.

Комп’ютери повинні бути обладнані захисними екранами і вмикатися в розетки з клемою заземлення.

В екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, пожежа та інше), відключивши з електромережі електроприлади, працівникам необхідно залишити приміщення й евакуюватися відповідно до планів-схем евакуації, розміщених на поверхах будинку.

4. Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни.

Система побутової внутрішньої каналізації санітарно-побутових приміщень повинна підтримуватись у нормальному стані, щоб не допустити утворення осередків антисанітарії.

Під час користування санітарно-побутовими приладами не допускати їх закупорювання.

5. Обставини і причини можливих нещасних випадків та аварій.

Виходячи з того, що поверхні східців міжповерхових сходин у зволоженому стані являють собою небезпеку травм при падінні, повинні бути особлива увага та обережність з боку працівників під час вологого прибирання східців і змочених підошов взуття від дощу та снігопаду.

При постійному щоденному багатогодинному користуванні комп’ютерами виникає так званий ''здоровий синдром'' від кінескопів моніторів. Для усунення цього негативного явища необхідно обладнати монітори, відповідно до технічних параметрів, захисними екранами.

Забороняється користуватися електроприладами з пошкодженою ізоляцією електропроводів (кабелів), а також підключати електроприлади мокрими руками.

Порядок розслідування та оформлення документації, щодо нещасних випадків та професійних захворювань.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час проведення навчальних занять, позакласних заходів, інших занять та в перервах між ними відповідно до навчальних, виробничих планів.

Про кожний нещасний випадок, який стався з вихованцем, потрібно негайно сповістити безпосередньо керівника навчального закладу, до прибуття комісії з розслідування зберегти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю тих, хто оточує, і не призведе до більш тяжких наслідків). Комісія після розслідування складає акт форми Н-Н у п'яти примірниках. До акту додається пояснення свідків, потерпілого і пояснення вчителя (вихователя), у якого стався цей випадок.

6. Пожежна безпека.

Для забезпечення пожежної безпеки необхідно суворо виконувати і постійно дотримуватись норм і правил пожежної безпеки.

У приміщеннях забороняється:

1. Користуватися електронагрівачами з відкритими елементами для цілей опалення, приготування їжі тощо.

2. Палити й застосовувати відкритий вогонь у службових та інших приміщеннях.

Виконання вогненебезпечних робіт здійснювати тільки з дозволу адміністрації.

3. Самовільно без потреби зривати пломби на дверцях внутрішніх шаф з пожежними кранами.

4. Користуватись пошкодженими розетками та подовжувачами, вимикачами й іншими електроприладами.

5. Обертати електролампи і світильники папером, тканиною та іншими легкозаймистими матеріалами, експлуатувати їх зі знятими ковпаками.

6. Залишати без догляду, при виході із приміщення, увімкненими в електромережу нагрівальні прилади, радіоприймачі тощо.

Відповідальними за дотриманням норм та правил пожежної безпеки і підтримку належного протипожежного режиму у службових приміщеннях є керівники підрозділів закладу. У загальних приміщеннях - завгосп закладу.

Порядок дії у разі пожежі.

У разі виникнення пожежі (ознак горіння) кожний працівник зобов'язаний терміново дзвонити за телефонами 101, повідомляти (адресу, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище).

Якщо можливо, вжити заходи евакуації людей, гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей.

7. Перша допомога потерпілим

Дії працівників у разі виникнення нещасного випадку. Надання першої медичної допомоги треба починати з оцінки загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно приступити до проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця, негайно викликати та телефоном 103 швидку медичну допомогу.

Штучне дихання

Перед початком штучного дихання необхідно швидко усунути причини, які перешкоджають диханню.

Потерпілому потрібно розстібнути комір, пояс та інші частини одягу. Звільнити від забруднення ротову порожнину від слизу, бруду. Найбільш простим і ефективним засобом штучного дихання є спосіб ''рот у рот'' та ''рот у ніс''. Штучне дихання треба продовжувати до відновлення самостійного дихання або до прибуття медичного працівника.

Зовнішній масаж серця

Метою масажу серця є підтримування кровообігу у життєво важливих органах. У разі відсутності серцевої діяльності до її відновлення потерпілий знаходиться у положенні на спині. Той, хто надає допомогу, робить енергійні ритмічні натиски на грудину потерпілого 50-60 разів на хвилину, причому після 3-4 натисків роблять перерву на 2 секунди на час вдиху та на початок видиху.

Масаж переривати для повторення штучного дихання до трьох глибоких вдихів, після чого повторюють масаж протягом 15-20 хвилин.

Перші ознаки того, що потерпілий приходить до тями: зіниці звужуються, з'являється самостійне дихання, зменшується синюшність шкіри і з'являється пульс. Констатувати смерть має право тільки лікар.

Перша допомога при ураженні електричним струмом

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом передусім має бути спрямоване на припинення дії його на людину способом вимикання рубильника або вимикача, відкидання від потерпілого струмоведучого дроту діелектричним предметом або вивільнення потерпілого від джерела струму. Треба пам’ятати, що не можна торкатися ні до дроту ні до самого потерпілого голими руками без гумових рукавиць; той, хто надає допомогу, повинен обгорнути свої руки якоюсь частиною одягу, сухою ганчіркою, якщо є змога, надіти гумові калоші, гумові чоботи або стати на суху дошку. Віддаляючи потерпілого від джерела струму, слід брати його за ті частини одягу, що не прилягають до тіла.

За наявності дихання, навіть якщо потерпілий знепритомнів, його слід зручно покласти, розстебнути стискуючий одяг, забезпечити доступ свіжого повітря.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу (103). При цьому слід пам’ятати, що смерть від дії електричного струму є часто уявною, тому штучне дихання та закритий масаж серця треба проводити наполегливо, іноді впродовж 2-3 годин безперервно.

Дії при пораненні:

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом;

Якщо індивідуального пакету немає, то для перев'язки необхідно використати чисту (якщо можливо, свіжовипрасовану) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

Перша допомога при кровотечах

Найбільш надійний спосіб тимчасової зупинки кровотечі - накладання джгута. У разі відсутності спеціального джгута можна використовувати підручні матеріали: ремінь, мотузку, рушник та інше. Джгут накладають вище місця кровотечі, зробивши 2-3 оберти навколо кінцівки. Джгут накладають на термін не більше 2 годин літом і не більш як 1 година взимку. Під джгут треба підкласти записку, де вказати час накладання джгута. На рану накласти стерильну пов’язку. При підозрі на внутрішню кровотечу на ділянку ймовірної кровотечі потрібно накласти льоду якомога швидше транспортувати потерпілого до лікарні.

Перша допомога при переломах

Необхідно накласти шину, а у разі її відсутності використовувати дошки, фанеру, палиці та інше, що забезпечити нерухомість уламків кісток у місці перелому, при відкритому переломі з кровотечею спочатку належить зупинити кровотечу, перев’язати рану і тільки потім приступити до накладання шини. Після цього треба організувати доставку потерпілого до лікарні.

Перша допомога у разі вивихів

Надаючи першу допомогу, не слід робити спробу вправити вивих (це може зробити тільки фахівець). Треба накласти пов’язку, яка забезпечувала б нерухомість пошкодженого суглоба, і направити потерпілого до лікарні.

Перша допомога при термічних опіках

На обпечену поверхню шкіри накласти стерильну пов’язку. За наявності опікового шоку потерпілому слід створити спокій, зігріти його. Бажано дати багато пити у вигляді содово - сольового розчину (1 чайна ложка солі на 1/2 ч. ложки соди розчинити у 1 л води).

Перша допомога при обморожуванні

При обморожуванні частини тіла надання першої допомоги полягає у розтиранні відмороженої ділянки, яке потрібно виконувати в теплому приміщенні за допомогою вапна або м'якої тканини, змоченої спиртом або горілкою.

Якщо на ураженій ділянці з'явилось почервоніння, а тим більше виникли міхури і з'явилось омертвіння ткані, розтирання і підігрівання робити забороняється. У таких випадках на відморожену ділянку тіла накладають суху стерильну пов’язку, дають потерпілому гарячий чай, зігрівають його і направляють до лікарні.

Перша допомога при розтягненні і розриві зв’язок

При розривах зв’язок застосовують тугу пов’язку й охолодження пошкодженого місця.

Перша допомога у разі непритомності

Забезпечити доступ свіжого повітря, розстібнути одяг, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо потерпілий не дихає, починати робити штучне дихання.

Відповідальний за охорону праці закладу _____________________

Інженер з охорони праці відділу освіти_________________________

Кiлькiсть переглядiв: 2687

Коментарi